Богдан-Игорь Васильевич Антонич

Материал из Викицитатника
Богдан-Игорь Васильевич Антонич
Статья в Википедии
Медиафайлы на Викискладе

Богдан-Игорь Васильевич Антонич (1909 — 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед.

Цитаты[править]

  •  

Тишина – это язык, на котором говорит с человеком Бог.

 

Тиша – це мова, якою говорить до людини Бог.

  •  

Счастье – это треугольник, а в нём три стороны: вера, надежда, любовь.

 

Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов.[1]

  •  

Течет растений гимн, поет о беспредельном росте,
и в сердце, словно после пятой рюмки, хмель бушует.
Пора мне в путь. Ведь был я здесь случайным только гостем.
Другим молиться буду звездам, ждать зарю другую.[3]

 

Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту,
і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п'янко.
Від'їду вже. Тут був я тільки принагідним гостем.
До інших зір молитимусь і інших ждати ранків.[2]

  •  

Сильнее смерти лишь любовь.

 

За смерть сильніше лиш кохання.

  •  

Кто падает, за ним не плачут...

 

Хто падає, за ним не тужать...

  •  

Ступенькою к победе становится нам каждый, пусть неудачный, срыв.

 

Ступенем до перемоги стає нам кожний, хоч невдалий, зрив.[4]

  •  

Тогда, чужие мелкому украшению
слова, зажатые в горле
слова, остановленные в экстазе
бьют источником животворным.

 

Тоді, чужі дрібній прикрасі,
слова, затиснуті у горлі,
слова, гальмовані в екстазі
б’ють, мов джерела животворні.[5]

Примечания[править]

  1. «Трикутник», сборник «Велика Гармонiя». poetry.uazone.net
  2. «Дiм за зорею», сборник «Зелена Євангелiя» (1938). poetry.uazone.net
  3. Перевод на русский язык выполнен Зыгмунтом Левицким.
  4. «Зриви й крила», сборник «Привiтання життя» (1931). poetry.uazone.net
  5. «Дружня гутiрка», сборник «Книга Лева» (1936). poetry.uazone.net

Ссылки[править]