Бабка і Мурашка
Вікіпедія
«Ба́бка і Мура́шка» — байка російського письменника І. А. Крилова ; написана не пізніше травня 1808 року і того ж року вперше опублікована в журналі «Драматичний вісник»; у збірках творів Крилова поміщається в другу книгу байок.
Жвава Бабка степова
Літо красне проспівала,
І незчулась, як настала
Холоднеча зимова. [1]
Попрыгунья Стрекоза
Лето красное пропела;
Оглянуться не успела, Как зима катит в глаза.
Ти співала? Добре дбала:
Потанцюй тепер піди![1]
Ты все пела? это дело:
Так поди же, попляши!
Снігом поле замітає;
Вже тих світлих днів немає,
Як між листям їй густим
Був готовий стіл і дім.[1]
Зникло все: у дні холодні
Голод, злидні настають;
Співу Бабки вже не чуть:
Та й кому на думку йдуть
Ті пісні в часи голодні![1]
Зла журба її гризе,
В мурашник вона повзе:
"Не відмов, Мурашко мила!
До весни прожить несила,
Згляньсь на вид нужденний мій,
Нагодуй і обігрій!" [1]
Примітки [ ред. ]